Грає рапсодія зимова,
Вночі у мене за вікном.
Гуляє хуга вечорова,
Скувало річечку льодком.
Бурульки звисли під дахами,
Виблискують немов кришталь.
Зима блукає берегами,
Кидає білую печаль...
І наче зграя лебедина,
У просторі кружляє сніг.
Стоїть зажурена калина,
Рве вітер, й кидає до ніг.
Кругом біліють кучугури,
Дерева вділи кожушки.
Міцних фортець постали мури,
Не перебратись, не пройти...
Позамітало скрізь стежини,
Загнало звірів у ніркИ.
Самотньо дивляться вітрини,
З небес не світяться зірки...
Зима рапсодію дограє,
Під ранок піде спочивать.
І лиш сніжинок білі зграї,
Нам оксамитом заблищать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385514
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)