З драконом крилатим у темному замку
лицар один воював.
В руці мав лиш меч, хоч вогню й не боявся,
щитом він себе закривав.
Почався бій чесно- дракон підлетів,
і полум'ям з самого серця,
палив і палив, доки лицар побіг.
Він біг до таємної дверці.
За цими дверима- вузенький тунель.
Для тих, хто не хоче вмирати.
Для хлопця, який іще молодий,
щоб світові шану останню віддати.
Та лицар не знав, що у цьому тунелі
є пастка- приховане смерті віконце.
Бо вів темний хід не до башти принцеси,
а в місце, де не сходить сонце.
Пропав наш герой як і сотні до нього.
Принцеса ж і далі сиділа на вежі,
бо той лиш пройде, хто звіра лихого
не впустить в свого серця межі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385304
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2012
автор: fire_maroder