Якщо ти любиш квітку,що є одна-єдина у світі і лише на одній з мільонів зірок,цього досить:дивишся на зорі і почуваєшся щасливим:"Десь там моя квітка"
Маленький принц
Ще й досі я не спостерігаю змін у твоєму теплому погляді.Лиш побачивши його я вже тебе впізнаю.Ти для мене й досі залишилась морем,я відчуваю й той давно відвіданий мною прибій,який дає пульсацію моєму серцю.
Ти так само відчуваєш міць мого неба,котре ніжно сірим кольором захоплює тебе.
Ти даєш мені пізнати той запах кольорів.А я вже не є тим полем битви шахів,я є райдугою єднавшою чорно-білий світ.У цьому світі не має окремо чорних чи білих шахів є тільки білі зі смаком чорного і чорні із запахом білого.Ти є єднанням цих двох кольорів,єднаням на полі битви.
Я бачу вже не ті блакитні океанські очі,я бачу ті зневірені,затерті пилом часу очіщи,і колір їх давно вже не блакитний.Він є синевато-сірий,і вже десь є прояви агресії,ти вже за те щоб поділити світ на чорне й біле...
- Хочеш?_ спитав я.
- А можна?_у відповідь спитала ти
- Та будь-ласка._жорстоко кинув я їй дошку
Та я все ж знав що світ не поділити поки росте у хащах цвіт єднання,душевний фейєрверк емоцій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385026
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2012
автор: Луа до Тон