Я ненавиділа завжди сливовий джем.
А ти його обожнював. До болю.
Так, я терпіла той сердечний щем,
що вартий досі ще мені свободи.
Не раз приходив ти від неї п*яним,
в дурмані від парфумів з мигдалем.
Пізніше запах став оцей різдвяним.
От чорт! Я б краще вже терпіла джем!
Раз по раз не знайти тебе у місті.
Далеко якось. І замовкнув телефон.
А я в лікарні: тисне щось за двісті.
Та не тривожитиму я твій ніжний сон.
Прокинешся одної ночі з криком,
та поруч її більше не знайдеш.
Втекла у тишу. Лише кіт кахика.
Ти ж - біля мене на коліна упадеш.
Та більше не підходитиму близько.
Пересторога лікарів, бо ж алерген
в тобі самому. Хай вже інша кицька
тобі на блюдечку приносить з сливи джем. (20.07.2012)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384965
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2012
автор: Олена Вєчканова