Не звинувачуй мене,
через те, що я стараюся бути поруч.
просто люблю тебе,
більше ніж може людина, більше ніж дали боги.
На весь ранок, на весь вечір,
на весь даний час, марити лиш тобою, твоїм іменем.
І знаєш відчувати, як це мріяти словом - ти.
Ти - це моя щоденна турбота,
щось на зразок янгола, якого не можливо побачити,
але можливо любити, щиро любити.
При цьому завше повторювати собі,
я не буду на тебе чекати, за тобою спостерігати,
а лише насолоджуватись чутками,
про те, що наше море досі живе, завжди живе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384955
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2012
автор: Alexander Marchuk