Нині сніг малював білу казку про вічність,
Кутав шаликом носа вітром стомлений день.
Я згорнувшись калачиком в ліжку холоднім,
Відчувала, як біль... цю відсутність тебе.
Вікна плакали в царстві квітучих вазонів,
Моя самотність, мов другу, жалілась - зимі,
Ніжність не зігріває мене телефонна.
Залишає свій слід ніч на мокрім вікні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384526
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2012
автор: Vladuslava