Кує зозуля і проміння сонця ллється.
Я подивлюся з ніжністю на цю красу.
Тут все знайоме, й ніби все сміється:
Я тут себе частинку залишу.
Назавжди, на роки, на віки вічні,
Бо тут мій дім і рідна сторона.
Тут народились перші мої вірші.
Та що там вірші - першії слова.
Чекає тут дідівська рідна хата,
І яблуні яким десятки літ.
Тут казка, що нетлінна і крилата
І осені багряної прихід.
Тут трави пахнуть щастям і душою.
Й дерева шелестять під піснюдня.
Тут все навколо променить красою
Й чарівними стають усі слова.
Тут спогади забуті оживають
І заново дзвенить дитячий сміх.
Дитинства аромати скрізь витають
Й привітно кличе хата за поріг.
Я буду сюди завжди повертатись,
І де б я не була завжди прийду.
Я знаю, що не зможу попрощатись
З цим краєм, що я так його люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384348
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2012
автор: ЮЛІЯ