я стомилась думати про все
переварювати в казані болото
те пече і те гризе гризе
затерпає щось і щось стає гидотним
я ніхто ти ж знаєш я ніхто
подорожня перехожа прОста
посміхнусь аж холод до кісток
починаючи від кінчиків волосся
просто ти живеш як і хотів
маєш те над чим працюєш денно
я ніхто чому мене схотів
я жива примара я нікчемна..
ось і все стомилась хилюсь вниз
і стікаю як то сніг у хаті
я болото не мішай облиш
доживу у мене власні грати....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384337
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2012
автор: insha