Твоя весна зжовтіла від скорботи,
Очниці ночі скострубіли даллю.
Ти гинула... під поглядом турботливим,
Під хриплу тишу, що тебе вкривала.
Була ти вітром, схлипом і печаллю,
Шатром журби. Глибин судомний спомин
Стрясав біду змарудженим кинджалом;
Твій пильний взір, похилений і кволий
Втинав віки, і присмак передстрати
Зростав стеблом в розхристаних долонях.
В душі скребло, мені було - мовчати...
На лоні смерті, на твоєму лоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384284
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2012
автор: Warik666