Ей ви, хто вам сказав що я бабник?
Загублене дитя лиш шукає свій фантик!
Дві останні забрали серце, там порожнеча,
Зима обійняла душу, сонце не пече плечі.
Очі дивляться на світ, з під-лоба тривожно,
Запах з рота робить славу мені не хорошу.
П’яний альпініст не знає як лізти угору...
Сльози з гори в низ падають додолу!
Які там сльози, на землі лиш розбиті бурульки,
Щастя луснуло так, як з-під Орбіта булька.
Автоматизовані карабіни банально заїли,
Розбилась душа й ворони взлетіли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384212
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2012
автор: Tagbir