Magna et veritas

Він  -  істина.  Не  сперечайсь,  не  варто.  
 Я  залюбки  погоджусь  й  стану  на  коліна.  
 Застигли  сльози  та  скінчились  жарти.  
 Він  -  істина.  А  ти,  на  жаль,  дитина.  

 Він  -  істина,  що  випадком  надбала,  
 Перед  якою  мовчки  голову  схилю.  
 Шерстяні  ковдри  і  шовкові  простирадла...  
 Він  -  істина.  Яку  я  так  люблю.  

 Він  -  істина,  що  почуттів  дорожча.  
 В  якій  нема  ні  правди,  ні  брехні,  
 Ні  ворогів  нема,  ні  друзів...  Напророчив.  
 Він  -  істина.  Яку  топлю  в  вині.  

 Він  -  істина,  бо  кожну  душу  знає.  
 А  я  неправда,  що  всіх  дурить  повсякчас.  
 "Ми  в  серці  маєм  те,  що  не  вмирає"...  
 А  підпис...  "Magna..."-  що?  "...et  veritas".  (12.11.2012)  

*  Magna  et  veritas  (лат.)  -  Велика  істина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384023
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.12.2012
автор: Олена Вєчканова