Ворон і сніг

 Що  за  цвіт  несеться?
Звідки  він  береться?
Голі    всі  садочки,  луки  і  луги.
А  він  так  рясненько  
Падає,  гладенько
Покриває  голу  землю  навкруги,  -

Думав  так  чорненький
Ворон  молоденький
І  ніяк  загадку  розв’язать  не  міг.
Полетів  до  тата,  
Щоб  його  спитати.
А  той  засміявся:  «Та  це,  синку,  сніг!»

-    Сніг?    -  малий  питає.
З  чого  ж  опадає?
Гілля  все  довкола  чорне  і  сухе.
-      В  небі  він,  дитино,
У  холодну  днину
Родиться  й  у  хмарці  певний  час  живе.

Хмарки  ці  густіють,
А  як  затяжіють,
Втриматися  важко  буде  їм  вгорі,
Отоді  скидати
Будуть  сніг  пухнатий.
Полетить,  мов  дощик,  просто  до  землі.

-    Це  я  тату,  бачив,  
Коли  небо  плаче,
Лиш  чому,  не  знаю.    Може,від  образ?
Та  цей  сніг  біленький,  
Чистий  і  пухкенький,
Наче  цвіт,    із  вишні,  бачу  перший  раз.

-    Не  уперше,  сину,  
Він  із  неба  лине  -
Щозими  він  землю  щільно  укрива.
Ти  не  міг  побачить
Сніг,  що  з  неба  скаче,
Бо  це  твоя  перша  у  житті  зима!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)