При битій дорозі три сумні тополі
Розмовляють з вітром про гіркії болі.
Ой то не тополі, а жіночі долі,
Голосять із вітром про свої болі.
Як голосить перша, найстарша тополя,
Що її найтяжча материнська доля.
Якби її воля, якби її воля,
Не було б на світі ні журби, ні горя.
Як голосить друга, молодша тополя,
Що її гіркая удовиці доля.
Якби її воля, якби її воля,
Не здолала б козака та й ворожа зброя.
Як голосить третя, молода тополя,
Що її сумная не вінчана доля.
Якби її воля, якби її воля,
Поєднала б рушником їх із милим доля.
Та біда, як завжди не йде стороною.
Завдала війна нещадного болю.
Не минула клята та й жодної долі,
Цьому свідки нині — три сумні тополі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383859
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2012
автор: пописуха