Все тихо спить – пізня година
Весь світ дрімає вже давно
Лиш десь молитву шепоче дитина
І світиться ще десь одне вікно
На Україні ніч і зорі сяють в небі
Усе поволі тихо спочива
Лише один мертвець обертається у гробі
Йому ніколи спокою нема
За те , знищив свій народ, природу
Що вирубав ліси, розрив поля
Побудував атомні станції, вніс облуду
Від цього знов здригнулася земля
У церкві на іконі тихо плаче Мати
За світ цілий й за тих людей
Що так не вино змушені терпіти
Заради здійснення чужих ідей
У світі знов сохнуть рослини й мруть
Тварини – нищиться усе
І кожен день за лічені хвилини
Ще один вид з історії зійде
Допоки буде це тривати Господи
Коли нарешті все мине ?
Благаємо споглянь і відвідай Ти
Землю і творіння це Твоє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383648
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Ruslan B.