Навколо тишина – спить село
Німіє білий хрест позаду
Колись давно було – але не стало
Не винесло такого удару
Колись тут жили люди люди
А сьогодні одні лише тіні
Колись були вони народом
А тепер лише мокрий іній
Усе давно вже відійшло
Забулося десь у віках
Та пам'ять свою зберегло
І повертається у снах
Що сталося що так намарно
Впало село і вже нема
Поодинокі свідки згадують туманно
Але стоїть лиш тінь одна
А винен хто буде відповідати
За люд той що в землі лежить
Та не чужинець а рідні брати
Зуміли свій народ занапастить
Свої то яничари збудували
В державі тюрми і хліби
Сої в своїх позабирали жваво
Зненавидів брат брата на завжди
Для чого все ? щоб винищити
Знищить людей котрі іще
Вміли молитись, працювати, жити
І залишити ізгоїв лише…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383647
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: Ruslan B.