(душевно-природня замальовка)
Замережаний інеєм ранок
У холодних обіймах зими.
За збілілим крайнебом багряно
Догорають нездійснені сни.
Відгуляла своєї хурделиця.
Обважніли німотно сніги.
Горобини нанизана вервиця.
Їй ще віра у світ до снаги.
В недоторканім спокої моляться
До небесної тиші сади.
Стрепенися, душе моя, горлице,
І молитвою в сад мій прийди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383627
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.12.2012
автор: olesyav