Збудись, Україно, з довгого сну –
Боротьба ще триває!
За гроші, за сонце, навіть за труну
Брат брата вбиває.
Дух наш вільний саджає в кайдани
Ворожа зла сила, що стОїть над нами.
Хіба ж то є правда, хіба ж то свобода?
Єднаймося в святім бою, мій народе!
Не лий, брате, сльози,
РушІм навіть босі,
Побиті, пригноблені,
Та все ще нескорені.
Виє злий вітер, рве наші квіти –
Хай рве, хай лютіє,
Та дуб наш міцніє.
Ураган рве коріння, б’є тіло камінням.
Хай б’є, на здоров’я –
Не захлинемось кров’ю!
Хай колотить наші будинки,
Робить з них хащі,
Дай, Боже, годинки –
Ми сотворимо кращі.
Злу нас не здолати,
По кістках не ступати.
Ми збудуємо хати
Із щастя і правди,
І буде там доля,
І радість, і воля!
Заживемо, засяєм, любі мої,
На своїй Україні, Богом даній землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383368
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Сонцеслава