Здається, так дивно вже двічі
Вдивлятись в численні обличчя,
Душею пірнати у зорі
Крізь мрії, що ти є поряд.
Наважитись погляд схрестити
В двобої розпалених душ.
Здолати безглузді ліміти,
Що долі рокують "не руш".
Чи важко розплющити очі,
Впізнати тебе у юрбі,
Прорватись крізь сумнівів почет,
Щоб серце відкрити тобі?
На варті блукають фантоми
Невисловлених почуттів.
Як оберіг від них — мій спомин
Про серце у тебе в руці.
Я знову вдивляюсь в обличчя,
У мріях виснажливо кличу.
Шукаю в інших вимірах —
Тебе. Пробач за стриманість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383311
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Esperanzzza