Я навчився плакати без сліз,
Я навчився вірити без віри.
Дивлячись крізь дуло на наріз,
Зашивати в серці рвані діри.
Я вже вмію мовчки прокричать,
Я навчився з гідністю програти,
Я навчився знову починать,
Я навчився людям довіряти.
Я навчився стримувати гнів,
Тамувати жорсткості пориви,
Я загашу язики вогнів,
Знівелюю всі свої мотиви.
Я навчився їхати кудись,
Під час цього душу очищати
Я навчуся ще чогось колись,
Обіцяю кожного прощати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383307
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Андрій Конопко