За вікном худрелиця свистить так таємниче!
Із зірок далеких сиплеться рожевий сніг.
Заметіль співає, чарівниця, кличе, кличе.
Сніг засипав би до неба землю, якби зміг.
Він – рожевий падав, як троянди ніжні квіти, -
Засвітивсь серед дерев промінням ліхтарів.
А сніжинка кожна міниться рубіном й світить.
Як ліхтариками стати дивний сніг зумів?
І злилося із землею непрозоре небо.
Серце завмирає від незвичної краси.
Ніч розфарбувала місто густо, світло, легко.
Сніг рожевими пелюстками світ затрусив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383285
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2012
автор: Ліоліна