Я відпускаю власну душу,
Нехай летить у безвість восени.
Твоє ім’я в стражданнях мушу
На трон любові донести.
Не стало сліду у сьогодні.
З’ятрила серце самота.
Шукають прихисту мінорні
Надовго схиблені слова.
І не врятують мертві знаки.
Повіє вітер в сонну даль.
І пристрасті червоні маки…
Забрав листопад їх, на жаль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383184
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Solitary Witch