Шляхетні діти мОйого краю,
Про ваш завіт я завше пам’ятаю,
Біля серця несу я цю думку святу,
Вона зупиняє силу сумну.
По ваших словах
Родилася мОя
І правда, і думка,
І сила, і воля.
Дух ваш вільний живе у мені,
Він витісняє думки рабськІ.
Він окриляє, він робить багатим,
З ним я творю, з ним я ладна літати.
Ваші здобутки не забулися нами,
Як ті вічні пісні, оспівуєм роками,
Будучи бідними, невільними,
Та вам, як завше, вірними.
Воїни славні, хоробрії, мужні,
Обіцяю: ми звалимо ще сили осоружні,
І хоч очі ваші закриті вже давно
Дізнаєтесь про славну новину цю все одно.
Вірні, щирі діти мого люду,
Про ваш завіт завше пам’ятати буду.
Пишаюся я вашими діяннями,
Як матінка дитя свого починаннями.
Здійсниться заповіт твій, батечку Тарасе,
І знову, тільки з радості вже, кобзонька заплаче,
Пророків дух пливтиме разом з нами.
Герої наші! Ми з вами й словом, і думками!
19 листопада 2012 р.
́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383179
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Сонцеслава