Чи справдi було це. чи тiльки наснилось:
Розпечене сонце за обрiй котилось.
Просився до рук дозрiваючий колос.
Вiд щастя тремтiв мiй закоханий голос.
Яскраво всмiхались зiрки вечоровi,
Стелились пiд ноги нам трави шовковi,
I синiх дзвiночкiв лунав тихий смiх,
А я завмирала в обiймах твоiх.
Вже нiчка шатро розстелила над нами,
А ти обпiкав мое тiло вустами.
I звабливо мальва край шляху цвiла,
В шаленнiм вогнi паленiли тiла.
I вiтер куйовдив грайливо волосся,
I щастя в цю мить через вiнця лилося.
I мiсяць по-доброму заздрив нам з неба,
А я все горнулась-горнулась до тебе.
I пахло полином, ромашкою, лiтом...
Вже небо займалось за обрiем свiтом,
А ти все цiлунками пестив лице...
Чи справдi було, чи наснилось все це?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383079
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2012
автор: Лидия Науменко