Радію, що дощить надворі,
Що вже стрічає нас весна,
І пар здіймається у полі,
І веселиться дітвора.
Радію, що живуть ще люди,
На тлі злиденного буття,
Коли зростає всюди - всюди
Тінь волелюбного борця.
Радію від того, що знаю:
З колін піднялася душа:
Що вже немає – хата з краю,
Що вже немає – то не я.
Радію, від того, що плачу, –
Ще не зачерствіла душа,
Від того, що тебе побачу,
Що опліч будеш до кінця.
Тоді і море по коліна!
З кімнати чується мажор –
То граєш ти на піаніно.
Радію, що ще є любов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382954
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Г. Король