Ми всі приречені любити,
хоч і не вірим у кохання
ми боїмось комусь відкритись
бо часто це лиш повід насміхання
Ми всі приречені любити
і боїмось собі зізнатись,
що ця любов нам так потрібна,
так добре разом просинатись....
Щасливі ті, що вірять у кохання,
але водночас і нещасні
бо часті їх розчарування
заставлять їх ходити в масці.
І сумно нам стає і жаль,
та все, що треба знову -
лишити страх і просто жити,
бо ми приречені любити.
Іра Завадська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2012
автор: Іра Завадська