Не уявляю років в сорок
Себе примірним сім’янином
Я стану твердим, наче корок,
Що закупорюють ним вина.
Не буде того хулігана,
Який рвав струни на гітарі,
Який отримував догани
За те, що «сємки» їв на парі.
Не стане того гітариста,
Що шибки змушував дрижати…
Де «PUNKS NOT DEAD!», де «FUCK THE SYSTEM!»??
Не буде того вже пірата..
Мішок проблем нових на плечі -
Ти відцвіла, прищава юність,
Робота, жінка і малеча
Вже незабаром загарпунять.
P.S.
Та всім негодам плюну в спину,
Ви дідусі вже духом в сорок?
Я, постаріла хоч, - дитина!
В порохівницях є ще порох!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382936
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Олександр Обрій