Фіранка

Ми  живем  самі  в  собі,
закрилися  один  від  одного,
поставили  кордон,прикрилися  фіранкою
щоб  не  вставали  зранку  ми
і  не  дивилися  в  лице,
а  під  кордоном,під  фіранкою
лиш  дивилися  на  ноги  наші
тільки  зранку  ми  і  ввечері
травилися  коханкою,
ти  лизбіянкою,на  ранок
знову  ноги.Остогидло!
Зірвали  ту  фіранку  ми  і
злилися  в  коханні  і  до  кінця
удвох,дивувалися  фіранкою,нашою  таємною  обманкою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382923
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Honest Vegas