А йде вже сніг. Легкі сніжинки
пір’їнками танцюють, ринуть з висоти.
На кухні тепло. Мого серця половинка
у чашці кави розчинилась тоном гіркоти.
І я чекаю щось... І за вікном усі турботи
замерзли і затихли до весни...
І я люблю. Але втрачати я вже проти
оту, що так ховається у мої сни...
І я мовчу. Мовчати я повинен,
щоб не злякати те, що доля принесе.
Та я кричу. В душі кричу я без упину,
що лиш вона моє єдине все!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382910
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: Knight Andrzej