Саме так…

Вітальня.  Я  лежу  у  тебе  на  колінах.
Камін  горить  і  віддає  тепло,
Дитячі  фотографії,  висять  у  нас  на  стінах...
Ми  згадуємо,  як  спочатку  все  було.
В  колонках  музика  звучить  на  всю  катушку.
Мене  ти  ніби  вперше  обіймаєш,
"Кохаю"  -  я  шепчу  тобі  на  вушко,
Знаючи,  що  ти  також  мене  кохаєш.
Ти  своєю,  ніжно  проведеш  рукою,
По  моїм  блакитно-синьому  волоссі.
Я  завжди  була  щаслива  із  тобою
І  ти  щасливий  теж,  надіюсь,  досі.
Моя  рука  в  твоїй  руці,  як  і  раніше,
Переплітаєм  пальці  сміючись...
Просте  сімейне  щастя  і  не  більше,
Я  вірю,  саме  так  буде  колись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382874
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2012
автор: ЕТ