Ти збережи, хоч краплю світла
й печаль у лісі схорони…
В той час, коли любов розквітла,
свій погляд в небо підійми!
Ти збережи хоч краплю світла
в теплі душевнім із крильми
степів, які не знають літа,
де тільки чутно лють зими…
Твоїм я стану талісманом,
і заховавши в кризі страх,
зіллюсь навічно із туманом,
і буду мріять в твоїх снах…
Коли розтане диво-сніг,
примчусь до тебе, мов світанок.
В теплі зігрію оберіг
І поцілую наостанок…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382833
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2012
автор: Silver Snow