Чарівні розмови – як тісто на вуха.
Обіцянок випари мов алкоголь.
Та хто ж тобі винен? Не хочеш – не слухай!
Те саме щоразу. Знову і знову.
«Своє резюме надішліть нам І-мейлом.
Вкажіть вік, освіту, Ваш досвід, манери…
Ми Вам пропонуєм кар’єрне зростання
І будьте готові пройти тестування.
Сміливо приходьте в те місце і час,
Які ми призначимо саме для Вас.
Стажера з великим запасом терпіння,
Що має енергію й сили рушійні,
Без зайвих амбіцій, питань і вагань,
Людину гнучку, креативну, здорову,
Натхненну, дієву і «Завжди ГОТОВу»,
Без недоречних питань про зарплату,
Ми раді хоч вже на роботу прийняти!
І не турбуйтесь про форму оплати –
Вам грошей ніхто не збирався давати.
Всі скарги, заяви нехай зростуть мохом…
Вітаємо! Ви називаєтесь лохом!»
Кому вже описана сцена знайома?
Скількох гіркий досвід образи спіткав?
Можливо є хтось, кому ліки відомі?
Діліться, будь-ласка, мій дух занепав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382608
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 05.12.2012
автор: ABIV