І. Подивися, подивися
Сонце сходить над горами,
Наче хвилі розлилися
Дивним морем понад нами.
Пр. Подивися і послухай
Вітер пісню як дарує,
І сніжинка, наче муха,
В танці дивнім нам танцює.
ІІ. Подивися і замрійся,
Та полинь у гори білі.
Полетіти ти не бійся
Там побачиш диво-схили.
Пр. Де ялиці снігом вкриті,
Наче зіткані із срібла.
Не забудеж цьої миті.
Не забудеш цього дива.
2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382519
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Віра Дутчак