Ой ти, хвиле - хвилечко, горе водяна.
Не губити душеньку, не моя вона.
Бо узяв я душеньку рідную свою,
Та й віддав для серденька, що давно люблю.
Прикипів до серденька всією душею,
Хай тепер вирішує, що робити з нею.
Як пригорне серденько, ласкою спов’є
Ото буде щастячко справжнєє моє.
А якщо відмовить — не верну до хати.
Піду в світ приблудою доленьки шукати.
Ой ти хвиле – хвилечко, горе водяна,
Не губи ти душеньку, не моя вона
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382374
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: пописуха