Ну, а я все одно лиш тебе все життя кохатиму,
навіть, якщо не згадаєш ні слова, ні звуку,
і щомиті у Бога одне лиш нестримно прохатиму,
щоби ти простягнула мені для цілунку руку.
Я так хочу назавжди у Бога тебе вимолити,
щоб втопитись в очах твоїх трепетно всміхнених,
я ж не зможу без тебе навіть просто банально вижити.
Я люблю тебе. Знаєш. Не забуду. Чекатиму. З ніжністю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382369
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Мак Леланд