Я, Ісус, говорю до тебе з глибини твого серця. Слухай Мене. В галасі цього світу ти не можеш чути Мене, якщо не перебуватимеш у тиші. Я є попереду тебе. Ти чуєш Мене, бо Я є близько тебе. Ніхто не створює тобі перепон, якщо їх не створиш собі ти сама. Твої перепони – це твої гріхи. Коли ти приходиш до Мене і віддаєш їх Мені, Я, наче дощ, омиваю твою душу, і ти сяєш як сонечко.
Ніщо не може тебе приваблювати так, як Я. Люди такі заблукані. Все, що вони шукають – проблеми і як їх вирішити. Вони забули для чого створені, вони забули, Ким створені. Вони шукають свого, того, що їх ніколи не задовільнить. Їхній розум затьмарений, і все, що вони роблять, стане в кінці проти них же самих. Той, хто немає любові – немає нічого. З чим вони прийдуть до Мене? Зі своїми пристрастями, зі своїми страшними ділами? Вони є мертві. Хто їх оживить в цій мертвій пустелі як не Той, Хто дав їм життя? Прийдіть до Мене всі стомлені і обтяжені, і Я облегшу вас, колись сказав Я. Моє Слово живе і зараз. Я є Слово. Я є Тіло і Кров, що спочивають на всіх престолах світу і чекають на тебе, Моя дитино!
Ніколи не забувай, що Я – Твій Творець. Без тебе Я не можу бути, бо Моє буття – в тобі. Не шукай свого, воно не задовільнить тебе ніколи. Прагни Мене! Бо Я – Істина, якою ти насолоджуватимешся у вічності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382305
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Услада