Маяковський насправді ж то був козаком -
Не затятим борцем комунізму.
Без шаблюки потужним словесним рядком
Він неправди долав катаклізми.
То був погляд борця, що іскрився з-під брів,
Так уміли свердлить лиш козаки!
Навпростець він ішов, навпростець говорив,
Ворогів відбивавши атаки.
Кожне слово в устах набувало ваги,
Скреготало відлунням у серці,
Сколихнувши обидва душі береги
Ненаситною повінню герців.
Він по собі лишив цілі орди творінь
І не канув безслідно у Лету,
А пустив свої корені вглиб поколінь, -
Не вмирають-бо справжні поети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382272
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2012
автор: Олександр Обрій