Під вікнами діди
щоденно б’ють «козла»
А доля
підбиває їм рахунки,
Біжать за днями дні,
їх молодість пройшла,
Та їх вже
не хвилюють поцілунки.
Здивовано дивлюсь
на цю, химерну гру
Й не можу
зрозуміти їхню радість?
Невже для цього Бог
їм дав по парі рук,
Щоб ними
убивати свою старість!
22.02.2007р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382194
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: Дід Петро