Наче сковані кригою листя,
Ми б*ємось об землицю холодну.
Наше серце в повітрі імлиться,
Все шукає ту тінь благородну…
Закружлявши у зимовому вальсі,
Ладні душу віддати за спокій.
Ми — гудіння у дзвінкім дисонансі,
Ми — тремтіння у тиші глибокій…
Ця ж чарівність зникає потроху,
У замерзлих потоках кохання.
Ми відкрили прекрасну епоху —
Величаву епоху мовчання…
Хоч і слів нам із вуст не зронити —
Все розкриє північний вогонь.
Ми не в змозі його зупинити...
Він зрадливо, не торкаючись скронь,
Гірко тане на поверхнях долонь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382107
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: Silver Snow