фіранка на кухні
в танці вітру кружляла
вітер- фіранка
так сильно кохала
вікно зачинене на кухні
і вітер наче просить відчини
а за вікном фіранка плачить:
"розлучені із милим ми"
вона шептала тихо-тихо
нечутно лиш стікали сльози
і хто ж наслав на нас це лихо
вікно безжально зачинив
та день за днем в люті морози
вітер до неї приходив
і небо також лило сльози
У Бога просить відчини
ось час настав вікно відкрилось
і сліз не було був лиш сміх
уся земля за них молилась
за одну ніч, за один гріх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382102
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2012
автор: nikol.