Молись за тих, кому уже не треба…

Дім...туди  і  повертайтесь  завжди.
В  світ  -  без  правди  і  брехні.
В  час,  де  є  хвилини  і  секунди  справжні.
Дім,  забутих  мрій,  похованих  в  собі...

Порахую  я  тихенько  кроки,
Що  зробила  в  світ  "розбитого  гнізда"
Хай  живе  надія  в  серці  доки,
Незчисленні  будуть  перші,  мов  слова.

Живу  у  вирії,  де  люди  хочуть  слави,
Поодиноко  бродять,  мов  вовки,
Заципенівши,  зупиняються  в  облаві
Скорботи  власної  і  власної  душі.

Ми  всі  пусті,  якщо  у  нас  не  має  друга,
Ще  більш  пусті,  якщо  ніколи  не  було.
Молись  за  тих,  кому  уже  не  треба.
За  душі  праведних,  а  не  своє  майно.

Дім...туди  і  повертайтесь  завжди.
В  світ  -  без  правди  і  брехні.
В  час,  де  є  хвилини  і  секунди  справжні.
Дім,  забутих  мрій,  похованих  в  собі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382018
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2012
автор: Анна Черненко