Живи, плането, голубій –
Клубок життя, надій і мрій!
Поміж планетами кружляй,
Шлях, Богом даний, пам’ятай.
Довкола сонця і осі,
Вальсуй удень і уночі.
А щоби було вмоготу,
З сердець любов і доброту
Зсилатимем тобі щодня.
Лише б кружлять завжди могла!
Ти пори року нам даруй
І кожною з них зачаруй.
Подуй у білий довгий ріг,
Нехай злетить із неба сніг,
Піде мороз, що в сон візьме
Тварину, річку, деревце.
А потім в жовтий бубон вдар.
Пішли землі тепло у дар.
Хай стопляться сніги, льоди,
Зволожаться гаї, ліси,
В цвіт приберуться, у зело,
Щоб все, що спало, ожило.
А потім накренись отак
До сонця, щоб воно гопак
Затанцювало в небесах,
Щоб спіли ягоди в полях,
Росли хліба, в садах плоди,
Моря тепліли і річки.
Від жару сонячних чобіт
Щоби зігрівсь весь Божий світ!
Як плід дозріє, все живе
Тепла у груди набере,
Ти в сонце пензля умочи
І розмалюй все навкруги
В червоні барви, золоті,
Багряні – милі серцю всі!
Як око ж набере краси,
Поля спустіють і ліси,
То білий ріг знов витягай,
З дерев вбрання долІ стягай.
Маршрут один – хоч новий рік,
Новий початок, новий лік.
То ж знов іди, танцюй кружляй.
Путь, Богом дану, пам’ятай.
В Всесвіті вічно голубій!
Любов, красу, достаток сій!
ДолІ - донизу (діалект бойківський)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381925
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)