Є такі зими
Лінії життя яких
Паралельні твоїм
Спазмують голос
Твого кольору
І пишуть сніг
Твоїм почерком
Завмирають на дверній ручці
І живуть на підвіконні
Мироточать
верлібрами
На твоїм слові
І вкладаються спати ніколи
Бо є граматично правильними
З цифровими кодами і паролями
Між тобою і небом
Між небом і вічністю
Між вічністю і містикою
Бо там відстань в один подих
А подих у відстань
Тисячі кілометрів
Кілограми поглядів
І два квитки
На потяг
Є ж такі зими
Що випадають в осад
Щоб не впіймав їх
Протяг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381841
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2012
автор: Нова Планета