…

Почую  я  твою  німую  тишу,  
Торкнуся  сліз,  що  висохли  уже...
Зберу  всі  смутки  й  збоку  їх  залишу,  
Закину  якнайдалі  непотрібним  багажем.

Відкрию  очі  і  нарешті  вже  погляну
У  синє  небо  глибини  очей.
Втоплюся  в  них  -  і  спокій  там  дістану
Навіки.  Разом.  І  подалі  від  людей.

Впізнаю  серед  тисяч  перехожих,
І  розрізню  я  серед  янголів  усіх...
Таких  як  ти  -  немає  більше  схожих,  
Таких,  що  схожі  на  веселий  сміх...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2012
автор: Knight Andrzej