У крові загорілось бажання
Розповзлося хворобою тілом
Я тепера не знаю кохання
А колись моє серце тремтіло
І у першу зимову годину
Як на небі горить блідолиций
Видивляюсь хорошу людину
Тільки образ її мов розмитий
Не впізнати очей волошкових
Чи од сонця по цвіті волосся
Тільки кроків впізнаю я кволих
Як же так не згадав її досі
Не назву по ім’ї ту дівчину
Наче марево та пронеслася
Не кохати я маю причину
Але нащо вона нам здалася
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381597
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.12.2012
автор: Poeta a terra deserta