один, я впав колінами на землю
боляче, та я терпів стиснувши зуби
принижений,та слова цього більше не боюся
любив, це того було варте
люблю, я досі, може ще й сильніше
піднімусь, обіцяю, встану я з колін
і рухатись вперед я постараюсь,
я наберуся сил,ще прийде час
і новий сенс буде в житті
а поки що стара драбина на шляху
щаблі якими я іду
ламались під ногами
не бійся більше не впаду
а як впаду то піднімусь одразу
і не шукатиму причини
можливо знову полюблю
можливо буду я щасливим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381404
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2012
автор: nikol.