А.Д. присвячую
Зникнути гостре бажання;
Руку тримає в волоссі...
Зник сміх, і зникли ридання.
Це ранок, - вже так повелося.
Невдоволений вираз обличчя;
Наче вулик гуде голова.
Поруч з нею примари сторіччя.
Трохи п'яна... Чи лише вона?
Нові спогади приходять. І сором.
Куди з кімнати подітись - не знає.
Заховати б знання під паролем,
А вона - лише очі ховає...
Розуміння приходить запізно...
Та висновок зробила однак.
Запитай про мовчання... Реприза...
І алкогольний блиск у очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381367
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.11.2012
автор: Олена Вєчканова