Кожного ранку після світанку,
Коли бракує слів описати кольори,
Проходячи під'їзду ганок
І дивлячись, як завжди, догори,
Шукаєм слів, яких завжди бракує,
Й хоча, здавалося б, розумні люди
І кричимо всередині, так що ніхто не чує,
Йдемо й лишаємо сліди
Які зітруться, лишиться лиш спогад,
Лиш враження й гучні деталі.
А ми, щоранку, кидаючи погляд,
Знову не знайдемо слова вдалі.
Багато ще зустрінемо світанків
Один в один, але по свому трохи різних.
Лиш кольорами заліковуючи ранки
Від того, як між слів знайомих тісно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381336
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: Ярема Підпільний