*****

Я  посиджу  сама.
Або  ще  в  товаристві  мовчань.
Листопад  вечорів,
Застарілі  розмірені  ритми…
Одинока  сурма
І  негоди  холодний  кажан  –
День,нарешті,  згорів,
Його  темінь  оплакує  ридма.
Зупиняється  час  
(Бо  затерпла  у  Мойри  рука).
Розійшлися  усі.
Задубіли  від  холоду  пальці.
Тільки  зірка-свіча
До  роботи  тепер  беручка  –
Вибирає  узір  
І  розтягує  місяць  на  п’яльцях.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381335
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: Наталка Янушевич