Неможливо наступити на одну міну двічі.
На жаль, вмирають лише раз.
Не потрібно дивитися з ніжністю у вічі,
і не марнуй на мене фраз.
Як наївно вважати, що здобич я легка й доступна.
Ти що – йолуп (без образ)?
Бездиханна з юності, мов вежа неприступна
(я кажу це без прикрас).
Тебе не ваблять цінності сімейні, мальовничі –
я згодна, все це фарс.
За пристрасть ти, мені ж байдужі руки чоловічі
і той п'янкий живих екстаз.
Я мертва вже давно (роки), мене не воскресити.
Сприйми, нарешті, мій відказ.
«Облиш у спокій, милий» - я втомилась вже просити.
В цім Всесвіті не має «нас».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381227
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2012
автор: SERA.fima