Приходи, приноси
І у яв, і у сни
Кольорові казки
Заповітні.
І граніт самоти
Роздроби назавжди
На дрібненькі шматки.
Кинь за вітром!
Нехай доля-стерня,
Мов досвітня зоря
Забринить, заблищить,
Замигає.
І з життя гіркота,
Відійде, як літа,
Як узимку ріка,
Задрімає.
Ми ж, як два ручайки
Із гірської ріки,
Що навесні, мов гуси,
Ґелґочуть,
Упадем у Гольфстрім,
Станем цілим одним.
Сни осінні мені
Це пророчать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380991
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)